Нам ніхто не відмовляв в отриманні домену УКР – Ю. Гончарук
Різного роду спекуляції і жонглювання фактами супроводжує процес «народження» національного кириличного домену УКР із самого початку. Незважаючи на те, що в кінці минулого року представники Українського мережевого інформаційного центру (УМІЦ) заявляли про можливість появи УКР наприкінці лютого-березня, періодично з’являються коментарі про неможливість делегування такого домену в принципі.
Днями інтернет-спільнота в черговий раз була схвильована повідомленням цього разу російських ЗМІ, які процитували слова директора Департаменту зі зв’язків з громадськістю найбільшого російського реєстратора RU-CENTER Андрія Воробйова про те, що ICANN відмовила Україні в реєстрації кириличного домену УКР, нібито через його невідповідність стандартам – наявності трьох, а не двох літер, відсутності «унікальних символів для кирилиці».
Кожен, хто трохи знайомий з діяльністю ICANN розуміє, що подібної заяви просто не могло бути. З іншого боку, диму без вогню не буває, тим більше, що Україна не увійшла до числа перших чотирьох країн, які отримали наприкінці січня домени на рідних мовах. І хоча вже на наступний день директор Координаційного центру національного домену RU Андрій Колесников дав спростування такої заяви пана Воробйова, але питання залишилися.
Пролити світло на нинішній стан справ з делегуванням кириличного домену УКР кореспондент IТ-ІМК попросив директора УМІЦ Юрія Гончарука.
- На сьогоднішній день у нас немає тієї проблеми, про яку говорилося в повідомленнях російських ЗМІ – нам ніхто не відмовляв в отриманні домену УКР. Йде нормальна робоча дискусія, а коли сторони знаходяться в діалозі, вони не роблять односторонніх кроків. У нас залишилися не завершеними окремі процедурні питання. Всі необхідні матеріали з нашого боку надані і проводиться їх оцінка, перевірка. Але заявка на кириличний домен УКР була подана у відповідності з усіма рекомендаціями та сценарієм подачі таких документів ICANN.
- Тобто, ніяких перешкод для отримання українського кириличного домену більше немає?
- Залишився один процедурний момент, який поки не погоджений. Почасти, це питання виникло через те, що на зорі появи держави Україна, в 90-х роках, органами держуправління не була вироблена спільна позиція з міжнародної ідентифікації нашої країни. І хоча, згідно з основним міжнародним стандартом, що підтримується ООН, Україна має необхідні ідентифікатори, але не всі допоміжні реєстри відповідають цьому стандарту. Так, в документах Міжнародної робочої групи ООН з географічних назв була історично допущена помилка для ідентифікації української мови – було вибрано позначення «uk». Відомо, що ідентифікатор «uk» нормативно закріплений за іншою країною – United Kingdom. Згодом ніхто з офіційних представників України не намагався виправити цей конфуз і зараз нам доводиться розбиратися з цією ситуацією.
Подібна ідентифікація української мови, яка виникла з перших двох букв повної назви країни «UKraine» досі використовується в лінгвістичній середовищі і, наприклад, як анахронізм, в основних комп’ютерних операційних системах. Тому ми домовилися з ICANN, що спочатку вирішимо це питання усередині країни, а потім продовжимо роботу за процедурою Fast Track.
- Тут передбачаються якісь труднощі?
- Поки я не бачу якихось серйозних перешкод для вирішення цього питання з належним відомством в Україні та з подальшим отриманням позитивної відповіді від ICANN.
- Висловлювалася думка, що проблеми виникли через кількість букв в домені – мовляв, їх повинно бути всього дві.
- У підсумкових документах за процедурою делегування доменів мовами різних країн відсутня норма по кількості букв. Більш того, в рамках Сеульського Комюніке Міжурядового консультативного комітету ICANN (GAC ICANN), прийнятої за підсумками зустрічі ICANN в Сеулі, був опублікований проект принципів для національних доменів на різних мовах (IDN ccTLD). У цьому Комюніке GAC говорить про те, що кількість букв у подібних доменах не може бути обмежена і їх вибір є виключно внутрішньою справою країни. Тільки сама країна знає, які символи або який домени найкращим чином її ідентифікує небудь найбільш логічне для використання в Інтернет, відображає традиції мови.
Як приклад можна навести перші задоволені з боку ICANN заявки на національні домени арабською мовою для Єгипту, Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів. Їх домени містять більше, ніж три символи і є повними назвами їхніх країн арабською мовою. Тому розмови про те, що існують якісь рекомендації по кількості букв – безпідставні.
Подібні вислови звучать і в Україні, наприклад, в дискусіях на сайті http://dotukr.com, який ми створили для обговорення процесів, пов’язаних з вибором домену УКР як офіційного кириличного домену для України.
- А як же рекомендації з використання «унікальних кириличних символів», про які говорив Андрій Воробйов з RU-CENTER?
- Я так само хочу навести приклад стосовно домену РФ, рішення про делегування якого вже прийняла ICANN. Буква «Ф» не є «унікальним кириличним символом», як вважає пан Воробйов, а є буквою грецького алфавіту. Саме з грецького алфавіту були запозичені букви в кирилицю ще за часів, що передують Кирилу і Мефодію. Швидше буква «Б», яка використовується болгарами в заявці на домен «БГ», є «більш» кириличної, ніж грецька «Ф».
- Але звідки-то пішли розмови про дві літери, тим більше, що зараз поширені саме дволітерні домени верхнього рівня?
- Це прояв «традиційності» мислення. Свого часу в ICANN була створена робоча група, окремі члени якої висловлювали свої приватні думки з приводу створення доменів на інших мовах, у тому числі дискутувалося питання про можливе обмеження розміру домену двома літерами. Однак згодом прийшли до висновку про неспроможність і нелогічності таких обмежень.
Всередині кожної мови є свої традиції. Взяти, наприклад, східні мови, де один ієрогліф може позначати ціле речення. Або, навпаки, арабські, де мало застосовуються скорочення. У нашій сучасній ментальності звично використання абревіатурою, «телеграфного» режиму передачі інформації, згадайте «тчк», «зпт» та інші подібні скорочення. Нашим користувачам цікавий очевидний, але короткий ідентифікатор в доменних іменах.
В українській мові склалася традиція використовувати ідентифікатор або скорочення «укр»: ці три літери найкращим і найбільш звичним для нас чином скорочують слово «Україна», зберігаючи очевидну належність саме до України. Ми повсюдно використовуємо цей ідентифікатор, наприклад, у добре відомих назвах – «Укртелеком», «Укрзалізниця» і т.п. А беручи до уваги, що історично в Україні склалося використання двох мов – української та російської, перед нами стояло завдання вибрати такий ідентифікатор, який був би очевидний з точки зору носіїв обох мов, не вимагав перемикання клавіатури, однаково відбивався і сприймався на двох мовах. З цієї точки зору – УКР є оптимальним варіантом. Ніякі варіанти типу «УА», «ЮА» не мають відношення до української або російської мови, а є лише «фонетичної транскрипцією» іноземної абревіатури «UA».
Однак, якщо б ми вирішили, що наш домен, як в арабських країнах, повинен містити повну назву країни, то мали б повне право запросити в якості офіційного інтернаціоналізувати домену в кирилиці повна назва країни «УКРАЇНА», проте така назва по різному пишеться українською та російською мовами.
Більше того, те, що ми подали заявку на домен УКР, не виключає в майбутньому відкриття домену з повною назвою країни – якщо, зрозуміло, в цьому буде інтерес усередині інтернет-спільноти в Україні. ICANN підтримує курс на розширення різноманіття кореневої системи доменних імен. Сьогодні будь-яка компанія, заплативши певний внесок в ICANN, може запитати домен верхнього рівня – якщо вона вважає, що такий домен може бути цікавий глобальному співтовариству або якійсь професійній, окремо взятій спільноті. Однак, в такому порядку не можуть використовуватися офіційні назви країн, бо тільки держава або уповноважена державою особа може офіційно запросити таку назву в якості домену верхнього рівня.
- Як Ви оцінюєте терміни задоволення нашої заявки?
- Я і зараз вважаю, що ми зможемо погодити процедурні питання з ICANN і очікую позитивного рішення в лютому-березні.
Джерело: http://it.imk.com.ua/info/interview/nam_nihto_ne_vidmovljav_v_otrimanni_domenu_ukr__ju_goncharuk