4 листопада 2013 була відкрита реєстрація сайтів у домені .УКР для власників торгових марок, з 4 березня 2014 була надана можливість реєструвати імена для сайтів всім користувачам періодом на 10 років. Місяцем пізніше така можливість була доступна строком від 1-го до 10-и років. За рік роботи значно збільшився список офіційних реєстраторів.

Сьогодні доменні імена в зоні .УКР мають право реєструвати п’ятнадцять акредитованих організацій. З повним списком реєстраторів можна ознайомитися на сайті Українського мережевого інформаційного центру.

Нагадаємо, що торгова марка УКР ™ була зареєстрована 26 квітня 2010 року компанією ТОВ «Центр інтернет-імен України» (Укрнеймс). Домен став четвертим за рахунком доменом верхнього рівня після російського .РФ, сербського .СРБ і казахського .ҚАЗ. Потім торгова марка УКР ™ була передана Об’єднанню підприємств «Український мережевий інформаційний центр» (УМІЦ). 17 жовтня 2013 УМІЦ визначив оператора реєстру домену .УКР – ним став ТОВ «Технічний центр Інтернет».

Як відзначив Дмитро Кохманюк у своєму інтервʼю для видання itexpert.in.ua, власне, існує три тенденції.

Перша – використання нового протоколу адресації IPv6.

Друга –  використання доменних імен в національних алфавітах, у тому числі питання домену .УКР.

Третя – розширення DNS для безпеки, так званий DNSSEC, що дає  можливість перевіряти достовірність інформації про сервер, тобто переконатися, що не відбувається перехоплення інформації і підміни сайту.

Ці роботи виконані в рамках підготовки до процесу делегування Україні домену .УКР.

Цікаво, що ця тема виникла на тлі доповіді в ході офіційної програми діючого адміністратора ccTLD .ua Дмитра Кохманюка “Що в імені тобі моєму“, в якому зачіпалися у тому числі питання IDN. Само ж обговорення, присвячене питанням делегування домену .УКР проходило між учасниками конференції, у тому числі і за участю Дмитра Кохманюка, в перебігу 2 днів. В ході обговорення зачіпалися питання щодо  легітимності процедури подачі заявки на домен .УКР в 2009 році, ролі підтримки державних органів і учасників ринку процесу, пов’язаного з делегуванням домену .УКР, ходу засідання Координаційної Ради Українського мережевого інформаційного центру, роботою Регламентного комітету в процесі обговорення принципів і розробки проекту Правил доменів .УКР і .UA,  процедурой проведения тендера на роль технического администратора домена .УКР тощо. Зокрема було обговорено питання про те, що розробка принципів Правил домена проходила на майданчику ТОВ “Хостмайстер”. Були обговорені загальні принципи проведення тендеру на роль технічного адміністратора.

Цікава дискусія розвернулася між Юрієм Каргаполовим і Дмитром Кохманюком відносно існуючої ситуації, пов’язаної з офіційним та документованим визнанням з боку держави і бізнесу повноважень ТОВ “Хостмайстер” і ТОВ “Комьюникейшн Системз Лтд.” на права адміністрування ccTLD .ua. Юрій Карагполов вказав, що не існує жодного документа ні від представників держави, а ні від бізнес-асоціацій, який би підтверджував статус двох вказаних адміністраторів як multistakeholder модель. Ця ситуація різко контрастує з тим, що такі повноваження має UANIC для здійснення дій не лише по делегуванню домену .УКР, але й мав ці повноваження при поданні заявки на переделегування ccTLD .ua.

Подробиці тут.

Після доповіді була проведена дискусія, яка стосувалася питань розробки правил домену .УКР, принципів роботи на ринку реєстрацій доменних імен, процедури визначення технічного адміністратора IDN ccTLD .УКР.

У обговоренні взяв участь поточний адміністратор ccTLD .ua Дмитро Кохманюк.

Питання відкрито і прозоро обговорюється Інтернет-спільнотою України.

Вже ні у кого не виникає сумнівів щодо необхідності мати Україні власний національний кирилічний домен. Ситуація змінилася. Підтримка з боку спільноти існує.

Що заважає процесу розповідає стаття.

Однією з обговорюваних є тема  про інтернаціоналізацію доменів.

Цікаву інформацію можна прочитати на сторіночці “Пошта в доменах .рф” про  актуальність кирилічних поштових адрес.

Цей документ конкретизує застосування програмного забезпечення для SMTP щодо питань транспорту і доставки поштових повідомлень при використанні інтернаціоналізованих поштових адрес або поштових заголовків

Документ визначає розширення для SMTP, які дозволяють поштовим серверам можливість анонсувати і здатність приймати та обробляти інтернаціоналізовані поштові адреси і інтернаціоналізовані поштові заголовки згідно RFC6532.

Від УМІЦ на конференції була представлена доповідь щодо багатобічного партнерства при адмініструванні ccTLD.

Про конференцію, про питання, актуальні для розвитку українського доменного простору вийшла стаття на ресурсі Українського мережевого інформаційного центру .

Про це повідомляє сайт Українського мережевого інформаційного центру. Лист підписали директор УМІЦ Юрій Гончарук, адміністратор домену .ua Дмитро Кохманюк, голова Регламентного комітету УМІЦ Юрій Каргаполов, директор компанії “Internet Invest Ltd.” Павло Блоцький, технічний директор компанії “Центр Інтернет імен України” Олексій Пташний. Останні дві компанії є єдиними ICANN-акредитованими українськими реєстраторами.

Нагадаємо, що вперше знак апострофу U+02BC MODIFY LETTER APOSTROPHE зʼявився у Ukrainian IDN table при поданні УМІЦ заявки на IDN ccTLD .УКР в 2009 році.

Подробиці тут.

Подробиці можна узнати тут.

Етап String Evaluation включав в себе перевірку на відповідність технічним та лінгвістичним критеріям майбутнього TLD.

Одним із дуже важливих критеріїв для успішного проходження етапу String Evaluation була суспільна підтримка доменної зони, і, багато в чому, завдяки активній позиції людей, які висловлювали свою підтримку доменній зоні на сайті dotukr.com, ICANN зміг переконатися, що підтримка є і домен. УКР потрібен українцям.

Це ще не останній етап, і до того моменту, коли кінцевий користувач зможе зареєструвати собі домен в зоні .УКР ще потрібно проробити величезну кількість роботи. Але важливо, що процес йде і ми пройшли один із найголовніших етапів.

І хоча стаття містить ряд неточностей, але це можна розглядати як позитивний крок у напрямі до задоволення інтересу українського інтернет-спільноти до питання про домен .УКР.

А неточності будуть виправлені :)

Пропонуємо інтерв’ю виконавчого директора Координаційного центру домену .ru Андрія Колеснікова, яке містить багато цікавих моментів щодо процесу втілення домену .РФ.

“О настоящем и будущем домена .рф рассказывает один из его создателей…“

Днями інтернет-спільнота в черговий раз була схвильована повідомленням цього разу російських ЗМІ, які процитували слова директора Департаменту зі зв’язків з громадськістю найбільшого російського реєстратора RU-CENTER Андрія Воробйова про те, що ICANN відмовила Україні в реєстрації кириличного домену УКР, нібито через його невідповідність стандартам – наявності трьох, а не двох літер, відсутності «унікальних символів для кирилиці».

Кожен, хто трохи знайомий з діяльністю ICANN розуміє, що подібної заяви просто не могло бути. З іншого боку, диму без вогню не буває, тим більше, що Україна не увійшла до числа перших чотирьох країн, які отримали наприкінці січня домени на рідних мовах. І хоча вже на наступний день директор Координаційного центру національного домену RU Андрій Колесников дав спростування такої заяви пана Воробйова, але питання залишилися.

Пролити світло на нинішній стан справ з делегуванням кириличного домену УКР кореспондент IТ-ІМК попросив директора УМІЦ Юрія Гончарука.

- На сьогоднішній день у нас немає тієї проблеми, про яку говорилося в повідомленнях російських ЗМІ – нам ніхто не відмовляв в отриманні домену УКР. Йде нормальна робоча дискусія, а коли сторони знаходяться в діалозі, вони не роблять односторонніх кроків. У нас залишилися не завершеними окремі процедурні питання. Всі необхідні матеріали з нашого боку надані і проводиться їх оцінка, перевірка. Але заявка на кириличний домен УКР була подана у відповідності з усіма рекомендаціями та сценарієм подачі таких документів ICANN.

- Тобто, ніяких перешкод для отримання українського кириличного домену більше немає?

- Залишився один процедурний момент, який поки не погоджений. Почасти, це питання виникло через те, що на зорі появи держави Україна, в 90-х роках, органами держуправління не була вироблена спільна позиція з міжнародної ідентифікації нашої країни. І хоча, згідно з основним міжнародним стандартом, що підтримується ООН, Україна має необхідні ідентифікатори, але не всі допоміжні реєстри відповідають цьому стандарту. Так, в документах Міжнародної робочої групи ООН з географічних назв була історично допущена помилка для ідентифікації української мови – було вибрано позначення «uk». Відомо, що ідентифікатор «uk» нормативно закріплений за іншою країною – United Kingdom. Згодом ніхто з офіційних представників України не намагався виправити цей конфуз і зараз нам доводиться розбиратися з цією ситуацією.

Подібна ідентифікація української мови, яка виникла з перших двох букв повної назви країни «UKraine» досі використовується в лінгвістичній середовищі і, наприклад, як анахронізм, в основних комп’ютерних операційних системах. Тому ми домовилися з ICANN, що спочатку вирішимо це питання усередині країни, а потім продовжимо роботу за процедурою Fast Track.

- Тут передбачаються якісь труднощі?

- Поки я не бачу якихось серйозних перешкод для вирішення цього питання з належним відомством в Україні та з подальшим отриманням позитивної відповіді від ICANN.

- Висловлювалася думка, що проблеми виникли через кількість букв в домені – мовляв, їх повинно бути всього дві.

- У підсумкових документах за процедурою делегування доменів мовами різних країн відсутня норма по кількості букв. Більш того, в рамках Сеульського Комюніке Міжурядового консультативного комітету ICANN (GAC ICANN), прийнятої за підсумками зустрічі ICANN в Сеулі, був опублікований проект принципів для національних доменів на різних мовах (IDN ccTLD). У цьому Комюніке GAC говорить про те, що кількість букв у подібних доменах не може бути обмежена і їх вибір є виключно внутрішньою справою країни. Тільки сама країна знає, які символи або який домени найкращим чином її ідентифікує небудь найбільш логічне для використання в Інтернет, відображає традиції мови.

Як приклад можна навести перші задоволені з боку ICANN заявки на національні домени арабською мовою для Єгипту, Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів. Їх домени містять більше, ніж три символи і є повними назвами їхніх країн арабською мовою. Тому розмови про те, що існують якісь рекомендації по кількості букв – безпідставні.

Подібні вислови звучать і в Україні, наприклад, в дискусіях на сайті http://dotukr.com, який ми створили для обговорення процесів, пов’язаних з вибором домену УКР як офіційного кириличного домену для України.

- А як же рекомендації з використання «унікальних кириличних символів», про які говорив Андрій Воробйов з RU-CENTER?

- Я так само хочу навести приклад стосовно домену РФ, рішення про делегування якого вже прийняла ICANN. Буква «Ф» не є «унікальним кириличним символом», як вважає пан Воробйов, а є буквою грецького алфавіту. Саме з грецького алфавіту були запозичені букви в кирилицю ще за часів, що передують Кирилу і Мефодію. Швидше буква «Б», яка використовується болгарами в заявці на домен «БГ», є «більш» кириличної, ніж грецька «Ф».

- Але звідки-то пішли розмови про дві літери, тим більше, що зараз поширені саме дволітерні домени верхнього рівня?

- Це прояв «традиційності» мислення. Свого часу в ICANN була створена робоча група, окремі члени якої висловлювали свої приватні думки з приводу створення доменів на інших мовах, у тому числі дискутувалося питання про можливе обмеження розміру домену двома літерами. Однак згодом прийшли до висновку про неспроможність і нелогічності таких обмежень.

Всередині кожної мови є свої традиції. Взяти, наприклад, східні мови, де один ієрогліф може позначати ціле речення. Або, навпаки, арабські, де мало застосовуються скорочення. У нашій сучасній ментальності звично використання абревіатурою, «телеграфного» режиму передачі інформації, згадайте «тчк», «зпт» та інші подібні скорочення. Нашим користувачам цікавий очевидний, але короткий ідентифікатор в доменних іменах.

В українській мові склалася традиція використовувати ідентифікатор або скорочення «укр»: ці три літери найкращим і найбільш звичним для нас чином скорочують слово «Україна», зберігаючи очевидну належність саме до України. Ми повсюдно використовуємо цей ідентифікатор, наприклад, у добре відомих назвах – «Укртелеком», «Укрзалізниця» і т.п. А беручи до уваги, що історично в Україні склалося використання двох мов – української та російської, перед нами стояло завдання вибрати такий ідентифікатор, який був би очевидний з точки зору носіїв обох мов, не вимагав перемикання клавіатури, однаково відбивався і сприймався на двох мовах. З цієї точки зору – УКР є оптимальним варіантом. Ніякі варіанти типу «УА», «ЮА» не мають відношення до української або російської мови, а є лише «фонетичної транскрипцією» іноземної абревіатури «UA».

Однак, якщо б ми вирішили, що наш домен, як в арабських країнах, повинен містити повну назву країни, то мали б повне право запросити в якості офіційного інтернаціоналізувати домену в кирилиці повна назва країни «УКРАЇНА», проте така назва по різному пишеться українською та російською мовами.

Більше того, те, що ми подали заявку на домен УКР, не виключає в майбутньому відкриття домену з повною назвою країни – якщо, зрозуміло, в цьому буде інтерес усередині інтернет-спільноти в Україні. ICANN підтримує курс на розширення різноманіття кореневої системи доменних імен. Сьогодні будь-яка компанія, заплативши певний внесок в ICANN, може запитати домен верхнього рівня – якщо вона вважає, що такий домен може бути цікавий глобальному співтовариству або якійсь професійній, окремо взятій спільноті. Однак, в такому порядку не можуть використовуватися офіційні назви країн, бо тільки держава або уповноважена державою особа може офіційно запросити таку назву в якості домену верхнього рівня.

- Як Ви оцінюєте терміни задоволення нашої заявки?

- Я і зараз вважаю, що ми зможемо погодити процедурні питання з ICANN і очікую позитивного рішення в лютому-березні.

Джерело: http://it.imk.com.ua/info/interview/nam_nihto_ne_vidmovljav_v_otrimanni_domenu_ukr__ju_goncharuk

Учасники відповіли на питання журналістів,  про досвід російської сторони в процесі  підготовці до запуску реєстрацій в домені .РФ, про перші практичні кроки щодо реалізації процесу реєстрацій.

Сторони продекларували і підтвердили незмінність курсу співпраці між двома уповноваженими структурами в питаннях  імплементації процесу інтернаціоналізації доменних імен.

Дана угода була підписана завдяки нещодавно ухваленим рішенням корпорації про введення багатомовних доменних імен на мовах, відмінних від англійської.

“ЮНЕСКО була й залишається послідовним прихильником цього заходу. Інтернет повинен стати лінгвістично різноманітним, надаючи можливість всім мовним групам використовувати його унікальні можливості“, – заявила Генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова.

Нагадаємо, із 16 листопада розпочався прийом заявок від представників усіх країн і територій на нові коди арабською, російською, китайською та іншими мовами.

Джерело: http://it.imk.com.ua/info/news/junesko_podderzhala_vvedenije_mnogojazychnyh_domenov

Спробуємо розібратися і проаналізувати, навіщо взагалі вводити доменні імена національними мовами і чи буде з цього користь для України.

Вже давно стало очевидним, що Інтернет є одним з найбільших ефективних світових інформаційних ресурсів. Вплив Інтернет на економіку, та й на життя людей в цілому важко переоцінити. Інтернет увійшов в усі сфери сучасного життя, він є колосальним джерелом інформації. В Інтернет здійснюються мільярдні угоди, Інтернет сприяє розвитку науки і культури, Інтернет став засобом спілкування, а також він є найменш підвладним цензурі засобом масової інформації.

Так само, як наявність хороших автомобільних доріг, рівень розвитку інфраструктури Інтернет, її доступність населенню є одним з найбільш вагомих факторів, що впливають на економіку країн. Розуміючи це, політики найбільших впливових в економічному плані держав, таких як Китай та Росія дійшли висновку, що США в сфері розвитку Інтернет мають велику фору, адже для використання Інтернет пересічному американцеві не потрібно вивчати іноземну мову і алфавіт, йому не потрібно знати переклад і транслітерацію основних мовних понять і сполучень букв. Ці найбільші країни вирішили позбавити США фори, давши своїм громадянам можливість використовувати Інтернет рідною мовою.

Ймовірно, введення IDN доменів дуже істотно розширить глобальну Інтернет-аудиторію, адже за статистикою, у світі налічується абсолютна меншість людей, які володіють англійською мовою. Зауважимо, що, природно при введенні національних доменів, доменні зони на латиниці ніхто не збирається скасовувати. Якщо хтось хоче робити глобальний ресурс, доступний мешканцям інших країн, він скористається старим добрим доменом в зоні .COM, правда і сам контент доведеться тримати англійською та іншими мовами.

Як аргумент «проти», наводиться те, що іноземці не зможуть заходити на сайти з IDN доменами. Але навіщо, іноземцю заходити на російськомовний сайт, навіть якщо цей сайт доступний за звичайним доменним ім’ям? Коли ми пишемо документи українською, хіба ми дбаємо про те, щоб їх розуміли японці?

Як і в багатьох інших країнах, в Україні користувачами Інтернет є найбільш активна й просунута частина населення. Багато з них як мінімум «на ви» з англійською. Нам зрозумілі домени на латиниці, ми більш-менш порозумілися з транслітерацією. Але, на жаль, таких меншість. Як то кажуть, статистика – уперта річ. Так, на сайті ITU, організації, яка є одним з найбільш авторитетних джерел у цій галузі, наводиться статистика щодо проникнення Інтернет у різних країнах світу.

(посилання: http://www.itu.int/ITU-D/icteye/Reporting/ShowReportFrame.aspx?ReportName=/WTI/InformationTechnologyPublic&RP_intYear=2008&RP_intLanguageID=1 ).

У звіті за 2008 рік Україна, з 10.6 користувачами мережі на 100 чоловік, знаходиться на 141 місці, нижчому, ніж, наприклад, Зімбабве, Монголія і Гондурас. Як кажуть, коментарі зайві – можливо, не все так легко і зрозуміло, якщо 9 з 10 українців не користуються таким потужним ресурсом, як Інтернет?

Є надія, що введення домену кирилицею сприятиме поліпшенню цієї гнітючою пропорції.

Автор: Олексій Пташний

Джерело: http://www.ukrnames.com/news/domen-ukr-so-statistikoj-ne-posporish.html

Іноді можна прочитати таку думку, що і так добре, що люди вже звикли до роботи в Інтернет англійською мовою, всім комфортно і не потрібно нічого змінювати. Що зміни скоріше шкідливі, ніж корисні, що такі домени складно буде набрати відвідувачу зі Швеції, і що доведеться зайвий раз перемикати розкладку клавіатури.

У принципі зрозуміло, чому так – в Інтернет представлена найбільш активна, просунута частина населення, багато хто наразі на «ви» з англійською, комфортно користується існуючими доменами, їм очевидно, що, наприклад, таке www.

Тим не менше, статистика – річ уперта. Так, на сайті ITU, організації, яка є одним з найбільш авторитетних джерел у цій галузі, представлена статистика щодо проникнення Інтернет у різних країнах світу:

 (посилання: http://www.itu.int/ITU-D/icteye/Reporting/ShowReportFrame.aspx?ReportName=/WTI/InformationTechnologyPublic&RP_intYear=2008&RP_intLanguageID=1).

Так, у звіті за 2008 рік, Україна, з 10.6 користувачами мережі на 100 чоловік, знаходиться на 141 місці, нижчим, ніж, наприклад, Зімбабве. Як кажуть, коментарі зайві – можливо, не все так легко і зрозуміло, якщо 9 з 10 українців не користуються таким потужним ресурсом, як Інтернет?

Впровадження кириличного домену як раз і спрямоване на популяризацію Інтернет, на те, щоб зробити його більш доступним, дружнім для тих 90% українців, хто зараз перебуває за межами мережі, і хто може прийти в неї почувши чи побачивши Інтернет адреси, написані знайомою, зрозумілою мовою. Ми вважаємо, що це матиме позитивний ефект як для жителів України, так і для всіх учасників Інтернет ринку.

Зрештою, складно сперечатися про те, потрібні або не потрібні домени рідною мовою, оскільки після формалізації ICANN процесу «fast track», та участі в ньому таких країн як Китай та Росія, сумніватися в тому, що IDN домени будуть, не доводиться. Ми пишаємося тим, що однією з перших держав, які подали свою заявку, стала Україна, і саме компанія Укрнеймс мала честь бути ініціатором теми IDN.

Джерело: http://www.ukrnames.com/news/domen-ukr-sdelaet-internet-dostupnee-dlya-ludey.html

До речі, в Росії поки триває впровадження національного домену РФ, попит на яке поки що теж складно прогнозувати.

“У цілому в багатьох країнах світу відзначається тенденція до створення нелатинських доменів верхнього рівня, – говорить В. Марковський. – Реєстрація таких доменів – складний процес, який необхідно виконувати строго за планом, узгодженим з компанією ICANN. І цей план для реєстрації домену. УКР ще не виконаний. Тому гарантувати запуск цієї кореневої зони з лютого чи березня 2010 можуть лише ті фахівці, які будуть гарантувати своєчасну реалізацію плану “.

Нагадаємо, що 16 листопада під час Всесвітнього форуму з питань управління Інтернетом Україна подала заявку на реєстрацію кириличного домену в Інтернеті. УКР. Це стало можливим тільки після того, як 30 жовтня корпорація ICANN (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers – міжнародна некомерційна організація, створена для регулювання питань, пов’язаних з доменними іменами, IP-адресами і іншими аспектами функціонування Інтернету) дозволила кирилицю і інші алфавіти в іменах доменів.

Джерело: http://it.imk.com.ua/info/news/popit_na_domen_ukr_zalezhatime_vd_aktivnost_koristuvachv__v_markovskij

Заявка на домен. УКР була подана 16 листопада на конференції IGF (Internet Governance Forum) в Шарм ель Шейху (Єгипет). Нагадаємо, цього дня була відкрита процедура, за якою країни, зацікавлені в створенні доменних імен верхнього рівня рідними мовами їхніх країн, мали можливість через сайт ICANN (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers), надати відповідні документи для введення кореневих зон. Юрій Каргаполов (голова Регламентного комітету УМІЦ) наголосив на важливості участі у процесі «Fast Track» для України і українського інтернет-спільноти: «Коли ви сьогодні їздите по світу, коли ви кажете, що ви з України, то треба багато пояснювати, що це країна Кличко і Шевченко, на жаль, «українськості» у світі дуже мало. Домен. УКР буде безумовно сприяти тому, що у нашому спільному кіберпросторі Україна отримає достатній знак ідентифікації.».

Олексій Пташний (президент компанії «Центр інтернет-імен України») розповів про величезний обсяг роботи, яку виконали сторони для того, щоб Україна в числі перших могла отримати домен рідною мовою. Це – робота в комітетах ICANN, консультації, збір, обробка необхідної документації та підготовка подання заявки. Також, президент компанії «Центр інтернет-імен України» розповів про причини тимчасового обмеження на реєстрацію доменів. УКР (i-DNS), яку компанія проводить з 2008 року – це загроза масового сквотингу доменів: «Після останніх публікацій попит зріс настільки, що ми змушені були призупинити реєстрацію, щоб кіберсквоттери все не захопили. Якщо до публікацій ми зареєстрували більше 10 тис. адрес, то після звістки про можливість швидкого отримання домену. УКР ми практично відразу призупинили реєстрацію, так як до нас почали надходити запити на реєстрацію до 5 тис. адрес одночасно», – зазначив Олексій Пташний. Учасники прес-конференції прокоментували і спростували думки, які були озвучені в ЗМІ про неможливість отримання Україною домену. УКР.

«Ми витримали процедуру ICANN, отримали підтвердження. Сподіваюся, до лютого-березня 2010 року ми зможемо відпрацювати технічні питання, і в інтернеті з’явиться відповідна нова зона .УКР », – зазначив він.

За його словами, Україна однією з перших подала заявку до корпорації ІCANN на реєстрацію домену мовою країни.

У свою чергу, голова регламентного комітету УМІЦ Юрій Каргаполов відзначив, що це є важливим кроком для України, оскільки тепер адресація і контент в інтернеті «співвіднесені в одне лінгвістичне поле». «Це один з важливих кроків здобуття Україною своєї ідентифікації у світі. Домен .УКР буде сприяти тому, що в кіберпросторі Україна отримає достатній знак ідентифікації », – сказав він.

За словами Ю. ГОНЧАРУКА, процедура реєстрації в домені ще не визначена, але вона буде платною, щоб відшкодувати витрати, зокрема, адміністратора. Роль адміністратора домену належить УМІЦ.

Директор інфоцентру також спрогнозував, що протягом 3-х років не менше 10% доменів .UA будуть продубльовані в зоні .УКР.

Як зазначив президент компанії «Центр інтернет-імен України (Ukrnames)» Олексій ПТАШНИЙ, інтерес до цього домену є. У той же час, він не прогнозує конкретних термінів реєстрації доменів .УКР корпорацією ІCANN. «Коли саме ІCANN зареєструє домен – складно говорити, називаються терміни від 1 місяця до півріччя», – сказав він.

Як повідомляв УНІАН, 16 листопада Україна подала заявку до корпорації ICANN, яка відає адресацією мережі Інтернет, на реєстрацію кириличним домену в Інтернеті .УКР. Такий домен дозволить створювати сайти з інтернет-адресою українською або російською мовою.

Заявки на створення доменів рідною алфавіті вже подали Росія і Єгипет, Бразилія, Болгарія та інші.

У жовтні 2009 року організація ІCANN схвалила процедуру реєстрації доменних імен, які використовують не тільки латиницю, а й символи національних алфавітів.

Джерело: http://economics.unian.net/rus/detail/27403

За словами експерта, компанія була змушена навіть призупинити реєстрацію в домені .УКР через загрозу захоплення доменних імен кіберсквотерами. «Після останніх публікацій попит зріс настільки, що ми змушені були призупинити реєстрацію, щоб кіберсквоттери все не захопили. Якщо до публікацій ми зареєстрували більше 10 тис. адрес, то після звістки про можливість швидкого отримання домену .УКР ми практично відразу призупинили реєстрацію, так як до нас почали надходити запити на реєстрацію до 5 тис. адрес одночасно», – зазначив Олексій Пташний.

Як відомо, киберсквоттинг (англ. cybersquatting) – придбання доменних імен, співзвучних з назвами відомих компаній, або просто з «дорогими» назвами з метою їх подальшого перепродажу або розміщення реклами. Люди, які практикують такі дії, називаються кіберсквотерами. Назва походить від слова «сквотинг», що означає самовільне поселення.

Нагадаємо, що, за прогнозами директора Українського мережевого інформаційного центру Юрія Гончарука, протягом 3 років з моменту реєстрації домена “.УКР”, не менше 10% доменних імен зони .UA будуть продубльовані в кириличним домені. Також, зазначив Юрій Гончарук, реєстрація домену, швидше за все, буде платною, щоб компенсувати реєстраторам витрати на технічну підтримку домену.

«Коли ви сьогодні їздите по світу, коли ви кажете, що ви з України, то треба багато пояснювати, що це країна Кличко і Шевченко, на жаль,«українськості»у світі дуже мало. Домен. УКР буде безумовно сприяти тому, що у нашому спільному кіберпросторі Україна отримає достатній знак ідентифікації», – говорить Юрій Каргаполов.

Нагадаємо, 16 листопада, в день початку Всесвітнього форуму з питань управління Інтернетом, Україна подала заявку на реєстрацію кириличного домену в Інтернеті. УКР. Це стало можливим тільки після того, як 30 жовтня корпорація ICANN (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers-міжнародна некомерційна організація, створена для регулювання питань, пов’язаних з доменними іменами, IP-адресами і іншими аспектами функціонування Інтернету) дозволила використовувати кирилицю і інші алфавіти в іменах доменів.

Джерело: http://it.imk.com.ua/info/news/domen_ukr__vazhnyj_shag_v_mezhdunarodnoj_identifikacii_ukrainy__ju_kargapolov

Український мережевий інформаційний центр за підтримки уряду України першим з представників інших країн подав заявку на відкриття кириличного домена. УКР. Це сталося 16 листопада на конференції в Шарм ель Шейху (Єгипет). Саме в цей день була відкрита процедура, за якою країни, зацікавлені в створенні доменних імен верхнього рівня рідними мовами їхніх країн, мали можливість через сайт ICANN, що відповідає за присвоєння доменних імен, приймати відповідні документи для введення кореневих зон.

Проект створення цього домену підтримала численна Інтернет-спільнота України. Ми отримали від ICANN всі необхідні документи та підтвердження можливості реєстрації нашого кириличного домена. Сподіваємося, що до лютого-березня 2010 року ми зможемо з’ясувати всі технічні питання, і в Інтернеті з’явиться нова коренева зона .УКР.

Також хотів би попросити суспільство не піднімати питання про скасування реєстрації цього домену. З боку ICANN дійсно були змінені певні умови реєстрації. Однак на сьогодні сумнівів щодо появи домену .УКР виникати не повинно. На даному етапі нам залишається виконати лише деякі рекомендації органу реєстрації домена.

Джерело: http://it.imk.com.ua/info/news/k_martu_2010_v_internete_pojavitsja_novaja_kornevaja_zona_ukr__ju_goncharuk

“Реєстрація домену. УКР та актуальні питання в українському адресному просторі”

Учасники:
- Юрій Корж – голова Координаційної ради Українського мережевого інформаційного центру (УМІЦ);

- Ігор Рубан – голова Державного комітету інформатизації, заступник голови Координаційної ради УМІЦ;

- Юрій Гончарук – директор УМІЦ;

- Юрій Каргаполов – помічник голови НКРЗ, голова Регламентного комітету УМІЦ;

- Олексій Пташний – президент компанії “Центр інтернет-імен України” (Ukrnames).

Прес-конференція транслюватиметься в режимі он-лайн на сайті: www.imk.com.ua.

Акредитація. Контакт – Наталка Ковальчук, тел.: 063-491-85-45, 581-77-16, e-mail: pr@imk.com.ua.

Дійсно, уряд України уповноважив Український Мережевий Інформаційний Центр (УМІЦ) подати заявку на делегування кириличного домена. УКР як IDN ccTLD, що й було зроблено 16 листопада 2009 року, коли ICANN дала формальний старт процедурі «Fast Track» Ukrnames, який вже понад півроку співпрацює з УМІЦ з цього питання, мав честь брати участь у підготовці цієї заявки та брати участь у її подачі. Ми вітаємо активну позицію УМІЦ з питання національного домену і пишаємося тим, що Україна подала свою заявку в числі перших країн.

Хотілося б прокоментувати думки, що заперечують перспективу успішності даної ініціативи і піддають сумніву правильність вибору .УКР як національного (кириличного) домену України. Наприклад, висловлювалася точка зору, що .УКР не може бути зареєстрований як IDN ccTLD через відсутність унікальних букв українського алфавіту і схожості з написання з латиницею, наводячи як приклад домен .РФ і Російську Федерацію.

Ukrnames, поряд з УМІЦ, брав участь в останній зустрічі ICANN в Сеулі, на якій, до речі, і були затверджені процедура і дата початку процесу Fast Track, а так само IGF форумі в Єгипті. На цих зустрічах, ukrnames брав участь у консультаціях з питань IDN ccTLD, у тому числі й .УКР для України. Попередні консультації проводилися з багатьма особами з ICANN і в тому числі, наприклад, з Директором з розвитку IDN ICANN Тіною Дам. В результаті бесіди, Т. Дам була висловлена думка, що, незважаючи на те, що офіційний висновок по вибраній рядку уповноважена давати тільки Технічна комісія ICANN, з її особистої точки зору не видно будь-яких очевидних проблем або питань в тому, що в якості домену для України обрана кирилічна зона .УКР. Також, за підсумками зустрічі ICANN в Сеулі, Міжурядовий консультативний комітет (GAC) ICANN опублікував своє Комюніке, який містить проект Принципів GAC ICANN для IDN ccTLD (за аналогією з відомим документом – Принципами для ccTLD). Як ми знаємо, ICANN надає великого значення рекомендаціям, які формуються від імені GAC. Саме в цьому документі GAC ICANN задекларував, що заключне право у виборі яким слід бути IDN ccTLD в країні, належить самій країні, позицію якої має право висловити тільки лише її уряд.

Крім того, в офіційних документах ICANN, присвячених процедурою «Fast Track» не міститься ніяких критеріїв, яким би не задовольняв кириличний домен .УКР. Процедура подачі заявки на домен .УКР була виконана УМІЦ з дотриманням всіх необхідних умов встановлених ICANN, в тому числі, вибір домену .УКР був підтриманий урядом України.

Хочеться відзначити, що Ukrnames протягом досить великого проміжку часу вивчав громадську думку з питання, яким саме має бути IDN домен України. Також, для вивчення питання найкращого кириличного домену і для підготовки його правил, ми спільно працювали в Регламентному Комітеті Координаційної Ради УМІЦ.

Наявність унікального тільки для української мови символу не може бути самоціллю створення домену. Ідея національного домену полягає не в тому, щоб бути унікальним будь-яку ціну, а в тому, щоб бути органічним і природнім для українців, зрозумілим і затребуваним перш за все на їх мовою. Також, для України не важливо, що б такий домен (IDN ccTLD) забезпечував можливість його використання, як на українському, так і російською мовами. У кожного з нас на слуху назви таких найбільших галузевих організацій, як УкрТелеком, УкрПошта, Укрзалізниця. Зовсім не випадково, префіксом в їх назвах є «Укр». Для більшості україно-або російсько-говорять людей саме УКР найкраще асоціюється з Україною.

Нас запитують про те, що буде з доменами. УКР, які ukrnames реєструє з грудня 2008 року в системі i-DNS. Одним з головних пріоритетів для компанії «Центр інтернет-імен України» при співпраці з УМІЦ, є досягнення можливості міграції доменів i-DNS в кореневу систему ICANN. Це питання вивчається, і буде обговорюватися Координаційною Радою УМІЦ.

Компанія «Центр інтернет-імен України» офіційно заявляє, що, вона і надалі буде підтримувати державну позицію і інтереси, а так само, як ICANN акредитований реєстратор і учасник робочих груп ICANN, лобіюватиме інтереси інтернет-спільноти України.

Сподіваюся, що ми достатньою мірою прояснили ситуацію, що склалася. Сторони, які повідомляють про те, що УКР не має шансів на схвалення, найімовірніше, недостатньо володіють ситуацією, або переслідують своїми заявами якісь певні цілі, про які нам не відомо.

Джерело: http://it.imk.com.ua/info/article/domen_ukr_sootvetstvujet_kriterijam_icann

Джерело: http://5.ua/newsline/184//63198/ ]]> http://dotukr.com/ukra%d1%97na-podala-zayavku-na-reyestraciyu-kirilichnogo-domenu-ukr/feed/ 0 http://dotukr.com/icann-zatverjue-vvedennya-novih-domennih-zon/ http://dotukr.com/icann-zatverjue-vvedennya-novih-domennih-zon/#comments Tue, 03 Nov 2009 19:54:09 +0000 admin http://dotukr.com/?p=8 З 25 по 30 жовтня, у Сеулі відбулася міжнародна конференція ICANN. Основною подією стало затвердження дати початку процесу по впровадженню нових доменних зон що містять нелатинські символи ( «Fast Track»).

Голова ICANN, Пітер Денгейт Траш про «Fast Track»: «Майбутнє введення нелатинських символів являє собою найбільшу технічну реформу Інтернету з часу його створення чотири десятирічча тому. Зараз інтернет-адреси обмежені латинськими символами від A до Z. Процедура «Fast Track» стане першим кроком до введення 100 000 символів мов світу в доменні імена. »

Президент ICANN, Род Бекстрем про «Fast Track»: «Це лише перший, але неймовірно великий крок, це історичне просування до інтернаціоналізації Інтернет. Перші країни, які візьмуть участь у цьому процесі, не тільки нададуть цінну інформацію про функціонування IDNs в системі доменних імен, але також допоможуть відкрити Інтернет для мільярдів людей, які ніколи не користувалися латинським алфавітом в повсякденному житті. ”

Перші “інтернаціоналізовані” доменні зони з’являться вже в нинішньому році. Ці багатомовні домени дозволять зробити Інтернет більш гнучким і зручним для широкого кола користувачів, яких в усьому світі близько 1,6 мільярдів. Більше половини інтернет-користувачів застосовують мови, письменність яких не базується на латиниці.