4 листопада 2013 була відкрита реєстрація сайтів у домені .УКР для власників торгових марок, з 4 березня 2014 була надана можливість реєструвати імена для сайтів всім користувачам періодом на 10 років. Місяцем пізніше така можливість була доступна строком від 1-го до 10-и років. За рік роботи значно збільшився список офіційних реєстраторів.

Сьогодні доменні імена в зоні .УКР мають право реєструвати п’ятнадцять акредитованих організацій. З повним списком реєстраторів можна ознайомитися на сайті Українського мережевого інформаційного центру.

Нагадаємо, що торгова марка УКР ™ була зареєстрована 26 квітня 2010 року компанією ТОВ «Центр інтернет-імен України» (Укрнеймс). Домен став четвертим за рахунком доменом верхнього рівня після російського .РФ, сербського .СРБ і казахського .ҚАЗ. Потім торгова марка УКР ™ була передана Об’єднанню підприємств «Український мережевий інформаційний центр» (УМІЦ). 17 жовтня 2013 УМІЦ визначив оператора реєстру домену .УКР – ним став ТОВ «Технічний центр Інтернет».

Про це повідомляє сайт Українського мережевого інформаційного центру. Лист підписали директор УМІЦ Юрій Гончарук, адміністратор домену .ua Дмитро Кохманюк, голова Регламентного комітету УМІЦ Юрій Каргаполов, директор компанії “Internet Invest Ltd.” Павло Блоцький, технічний директор компанії “Центр Інтернет імен України” Олексій Пташний. Останні дві компанії є єдиними ICANN-акредитованими українськими реєстраторами.

Нагадаємо, що вперше знак апострофу U+02BC MODIFY LETTER APOSTROPHE зʼявився у Ukrainian IDN table при поданні УМІЦ заявки на IDN ccTLD .УКР в 2009 році.

Пропонуємо інтерв’ю виконавчого директора Координаційного центру домену .ru Андрія Колеснікова, яке містить багато цікавих моментів щодо процесу втілення домену .РФ.

“О настоящем и будущем домена .рф рассказывает один из его создателей…“

Спробуємо розібратися і проаналізувати, навіщо взагалі вводити доменні імена національними мовами і чи буде з цього користь для України.

Вже давно стало очевидним, що Інтернет є одним з найбільших ефективних світових інформаційних ресурсів. Вплив Інтернет на економіку, та й на життя людей в цілому важко переоцінити. Інтернет увійшов в усі сфери сучасного життя, він є колосальним джерелом інформації. В Інтернет здійснюються мільярдні угоди, Інтернет сприяє розвитку науки і культури, Інтернет став засобом спілкування, а також він є найменш підвладним цензурі засобом масової інформації.

Так само, як наявність хороших автомобільних доріг, рівень розвитку інфраструктури Інтернет, її доступність населенню є одним з найбільш вагомих факторів, що впливають на економіку країн. Розуміючи це, політики найбільших впливових в економічному плані держав, таких як Китай та Росія дійшли висновку, що США в сфері розвитку Інтернет мають велику фору, адже для використання Інтернет пересічному американцеві не потрібно вивчати іноземну мову і алфавіт, йому не потрібно знати переклад і транслітерацію основних мовних понять і сполучень букв. Ці найбільші країни вирішили позбавити США фори, давши своїм громадянам можливість використовувати Інтернет рідною мовою.

Ймовірно, введення IDN доменів дуже істотно розширить глобальну Інтернет-аудиторію, адже за статистикою, у світі налічується абсолютна меншість людей, які володіють англійською мовою. Зауважимо, що, природно при введенні національних доменів, доменні зони на латиниці ніхто не збирається скасовувати. Якщо хтось хоче робити глобальний ресурс, доступний мешканцям інших країн, він скористається старим добрим доменом в зоні .COM, правда і сам контент доведеться тримати англійською та іншими мовами.

Як аргумент «проти», наводиться те, що іноземці не зможуть заходити на сайти з IDN доменами. Але навіщо, іноземцю заходити на російськомовний сайт, навіть якщо цей сайт доступний за звичайним доменним ім’ям? Коли ми пишемо документи українською, хіба ми дбаємо про те, щоб їх розуміли японці?

Як і в багатьох інших країнах, в Україні користувачами Інтернет є найбільш активна й просунута частина населення. Багато з них як мінімум «на ви» з англійською. Нам зрозумілі домени на латиниці, ми більш-менш порозумілися з транслітерацією. Але, на жаль, таких меншість. Як то кажуть, статистика – уперта річ. Так, на сайті ITU, організації, яка є одним з найбільш авторитетних джерел у цій галузі, наводиться статистика щодо проникнення Інтернет у різних країнах світу.

(посилання: http://www.itu.int/ITU-D/icteye/Reporting/ShowReportFrame.aspx?ReportName=/WTI/InformationTechnologyPublic&RP_intYear=2008&RP_intLanguageID=1 ).

У звіті за 2008 рік Україна, з 10.6 користувачами мережі на 100 чоловік, знаходиться на 141 місці, нижчому, ніж, наприклад, Зімбабве, Монголія і Гондурас. Як кажуть, коментарі зайві – можливо, не все так легко і зрозуміло, якщо 9 з 10 українців не користуються таким потужним ресурсом, як Інтернет?

Є надія, що введення домену кирилицею сприятиме поліпшенню цієї гнітючою пропорції.

Автор: Олексій Пташний

Джерело: http://www.ukrnames.com/news/domen-ukr-so-statistikoj-ne-posporish.html

Іноді можна прочитати таку думку, що і так добре, що люди вже звикли до роботи в Інтернет англійською мовою, всім комфортно і не потрібно нічого змінювати. Що зміни скоріше шкідливі, ніж корисні, що такі домени складно буде набрати відвідувачу зі Швеції, і що доведеться зайвий раз перемикати розкладку клавіатури.

У принципі зрозуміло, чому так – в Інтернет представлена найбільш активна, просунута частина населення, багато хто наразі на «ви» з англійською, комфортно користується існуючими доменами, їм очевидно, що, наприклад, таке www.

Тим не менше, статистика – річ уперта. Так, на сайті ITU, організації, яка є одним з найбільш авторитетних джерел у цій галузі, представлена статистика щодо проникнення Інтернет у різних країнах світу:

 (посилання: http://www.itu.int/ITU-D/icteye/Reporting/ShowReportFrame.aspx?ReportName=/WTI/InformationTechnologyPublic&RP_intYear=2008&RP_intLanguageID=1).

Так, у звіті за 2008 рік, Україна, з 10.6 користувачами мережі на 100 чоловік, знаходиться на 141 місці, нижчим, ніж, наприклад, Зімбабве. Як кажуть, коментарі зайві – можливо, не все так легко і зрозуміло, якщо 9 з 10 українців не користуються таким потужним ресурсом, як Інтернет?

Впровадження кириличного домену як раз і спрямоване на популяризацію Інтернет, на те, щоб зробити його більш доступним, дружнім для тих 90% українців, хто зараз перебуває за межами мережі, і хто може прийти в неї почувши чи побачивши Інтернет адреси, написані знайомою, зрозумілою мовою. Ми вважаємо, що це матиме позитивний ефект як для жителів України, так і для всіх учасників Інтернет ринку.

Зрештою, складно сперечатися про те, потрібні або не потрібні домени рідною мовою, оскільки після формалізації ICANN процесу «fast track», та участі в ньому таких країн як Китай та Росія, сумніватися в тому, що IDN домени будуть, не доводиться. Ми пишаємося тим, що однією з перших держав, які подали свою заявку, стала Україна, і саме компанія Укрнеймс мала честь бути ініціатором теми IDN.

Джерело: http://www.ukrnames.com/news/domen-ukr-sdelaet-internet-dostupnee-dlya-ludey.html

Голова ICANN, Пітер Денгейт Траш про «Fast Track»: «Майбутнє введення нелатинських символів являє собою найбільшу технічну реформу Інтернету з часу його створення чотири десятирічча тому. Зараз інтернет-адреси обмежені латинськими символами від A до Z. Процедура «Fast Track» стане першим кроком до введення 100 000 символів мов світу в доменні імена. »

Президент ICANN, Род Бекстрем про «Fast Track»: «Це лише перший, але неймовірно великий крок, це історичне просування до інтернаціоналізації Інтернет. Перші країни, які візьмуть участь у цьому процесі, не тільки нададуть цінну інформацію про функціонування IDNs в системі доменних імен, але також допоможуть відкрити Інтернет для мільярдів людей, які ніколи не користувалися латинським алфавітом в повсякденному житті. ”

Перші “інтернаціоналізовані” доменні зони з’являться вже в нинішньому році. Ці багатомовні домени дозволять зробити Інтернет більш гнучким і зручним для широкого кола користувачів, яких в усьому світі близько 1,6 мільярдів. Більше половини інтернет-користувачів застосовують мови, письменність яких не базується на латиниці.