4 листопада 2013 була відкрита реєстрація сайтів у домені .УКР для власників торгових марок, з 4 березня 2014 була надана можливість реєструвати імена для сайтів всім користувачам періодом на 10 років. Місяцем пізніше така можливість була доступна строком від 1-го до 10-и років. За рік роботи значно збільшився список офіційних реєстраторів.

Сьогодні доменні імена в зоні .УКР мають право реєструвати п’ятнадцять акредитованих організацій. З повним списком реєстраторів можна ознайомитися на сайті Українського мережевого інформаційного центру.

Нагадаємо, що торгова марка УКР ™ була зареєстрована 26 квітня 2010 року компанією ТОВ «Центр інтернет-імен України» (Укрнеймс). Домен став четвертим за рахунком доменом верхнього рівня після російського .РФ, сербського .СРБ і казахського .ҚАЗ. Потім торгова марка УКР ™ була передана Об’єднанню підприємств «Український мережевий інформаційний центр» (УМІЦ). 17 жовтня 2013 УМІЦ визначив оператора реєстру домену .УКР – ним став ТОВ «Технічний центр Інтернет».

Ці роботи виконані в рамках підготовки до процесу делегування Україні домену .УКР.

Цікаво, що ця тема виникла на тлі доповіді в ході офіційної програми діючого адміністратора ccTLD .ua Дмитра Кохманюка “Що в імені тобі моєму“, в якому зачіпалися у тому числі питання IDN. Само ж обговорення, присвячене питанням делегування домену .УКР проходило між учасниками конференції, у тому числі і за участю Дмитра Кохманюка, в перебігу 2 днів. В ході обговорення зачіпалися питання щодо  легітимності процедури подачі заявки на домен .УКР в 2009 році, ролі підтримки державних органів і учасників ринку процесу, пов’язаного з делегуванням домену .УКР, ходу засідання Координаційної Ради Українського мережевого інформаційного центру, роботою Регламентного комітету в процесі обговорення принципів і розробки проекту Правил доменів .УКР і .UA,  процедурой проведения тендера на роль технического администратора домена .УКР тощо. Зокрема було обговорено питання про те, що розробка принципів Правил домена проходила на майданчику ТОВ “Хостмайстер”. Були обговорені загальні принципи проведення тендеру на роль технічного адміністратора.

Цікава дискусія розвернулася між Юрієм Каргаполовим і Дмитром Кохманюком відносно існуючої ситуації, пов’язаної з офіційним та документованим визнанням з боку держави і бізнесу повноважень ТОВ “Хостмайстер” і ТОВ “Комьюникейшн Системз Лтд.” на права адміністрування ccTLD .ua. Юрій Карагполов вказав, що не існує жодного документа ні від представників держави, а ні від бізнес-асоціацій, який би підтверджував статус двох вказаних адміністраторів як multistakeholder модель. Ця ситуація різко контрастує з тим, що такі повноваження має UANIC для здійснення дій не лише по делегуванню домену .УКР, але й мав ці повноваження при поданні заявки на переделегування ccTLD .ua.

Після доповіді була проведена дискусія, яка стосувалася питань розробки правил домену .УКР, принципів роботи на ринку реєстрацій доменних імен, процедури визначення технічного адміністратора IDN ccTLD .УКР.

У обговоренні взяв участь поточний адміністратор ccTLD .ua Дмитро Кохманюк.

Цей документ конкретизує застосування програмного забезпечення для SMTP щодо питань транспорту і доставки поштових повідомлень при використанні інтернаціоналізованих поштових адрес або поштових заголовків

Документ визначає розширення для SMTP, які дозволяють поштовим серверам можливість анонсувати і здатність приймати та обробляти інтернаціоналізовані поштові адреси і інтернаціоналізовані поштові заголовки згідно RFC6532.

Від УМІЦ на конференції була представлена доповідь щодо багатобічного партнерства при адмініструванні ccTLD.

Про конференцію, про питання, актуальні для розвитку українського доменного простору вийшла стаття на ресурсі Українського мережевого інформаційного центру .

Про це повідомляє сайт Українського мережевого інформаційного центру. Лист підписали директор УМІЦ Юрій Гончарук, адміністратор домену .ua Дмитро Кохманюк, голова Регламентного комітету УМІЦ Юрій Каргаполов, директор компанії “Internet Invest Ltd.” Павло Блоцький, технічний директор компанії “Центр Інтернет імен України” Олексій Пташний. Останні дві компанії є єдиними ICANN-акредитованими українськими реєстраторами.

Нагадаємо, що вперше знак апострофу U+02BC MODIFY LETTER APOSTROPHE зʼявився у Ukrainian IDN table при поданні УМІЦ заявки на IDN ccTLD .УКР в 2009 році.

Етап String Evaluation включав в себе перевірку на відповідність технічним та лінгвістичним критеріям майбутнього TLD.

Одним із дуже важливих критеріїв для успішного проходження етапу String Evaluation була суспільна підтримка доменної зони, і, багато в чому, завдяки активній позиції людей, які висловлювали свою підтримку доменній зоні на сайті dotukr.com, ICANN зміг переконатися, що підтримка є і домен. УКР потрібен українцям.

Це ще не останній етап, і до того моменту, коли кінцевий користувач зможе зареєструвати собі домен в зоні .УКР ще потрібно проробити величезну кількість роботи. Але важливо, що процес йде і ми пройшли один із найголовніших етапів.

Днями інтернет-спільнота в черговий раз була схвильована повідомленням цього разу російських ЗМІ, які процитували слова директора Департаменту зі зв’язків з громадськістю найбільшого російського реєстратора RU-CENTER Андрія Воробйова про те, що ICANN відмовила Україні в реєстрації кириличного домену УКР, нібито через його невідповідність стандартам – наявності трьох, а не двох літер, відсутності «унікальних символів для кирилиці».

Кожен, хто трохи знайомий з діяльністю ICANN розуміє, що подібної заяви просто не могло бути. З іншого боку, диму без вогню не буває, тим більше, що Україна не увійшла до числа перших чотирьох країн, які отримали наприкінці січня домени на рідних мовах. І хоча вже на наступний день директор Координаційного центру національного домену RU Андрій Колесников дав спростування такої заяви пана Воробйова, але питання залишилися.

Пролити світло на нинішній стан справ з делегуванням кириличного домену УКР кореспондент IТ-ІМК попросив директора УМІЦ Юрія Гончарука.

- На сьогоднішній день у нас немає тієї проблеми, про яку говорилося в повідомленнях російських ЗМІ – нам ніхто не відмовляв в отриманні домену УКР. Йде нормальна робоча дискусія, а коли сторони знаходяться в діалозі, вони не роблять односторонніх кроків. У нас залишилися не завершеними окремі процедурні питання. Всі необхідні матеріали з нашого боку надані і проводиться їх оцінка, перевірка. Але заявка на кириличний домен УКР була подана у відповідності з усіма рекомендаціями та сценарієм подачі таких документів ICANN.

- Тобто, ніяких перешкод для отримання українського кириличного домену більше немає?

- Залишився один процедурний момент, який поки не погоджений. Почасти, це питання виникло через те, що на зорі появи держави Україна, в 90-х роках, органами держуправління не була вироблена спільна позиція з міжнародної ідентифікації нашої країни. І хоча, згідно з основним міжнародним стандартом, що підтримується ООН, Україна має необхідні ідентифікатори, але не всі допоміжні реєстри відповідають цьому стандарту. Так, в документах Міжнародної робочої групи ООН з географічних назв була історично допущена помилка для ідентифікації української мови – було вибрано позначення «uk». Відомо, що ідентифікатор «uk» нормативно закріплений за іншою країною – United Kingdom. Згодом ніхто з офіційних представників України не намагався виправити цей конфуз і зараз нам доводиться розбиратися з цією ситуацією.

Подібна ідентифікація української мови, яка виникла з перших двох букв повної назви країни «UKraine» досі використовується в лінгвістичній середовищі і, наприклад, як анахронізм, в основних комп’ютерних операційних системах. Тому ми домовилися з ICANN, що спочатку вирішимо це питання усередині країни, а потім продовжимо роботу за процедурою Fast Track.

- Тут передбачаються якісь труднощі?

- Поки я не бачу якихось серйозних перешкод для вирішення цього питання з належним відомством в Україні та з подальшим отриманням позитивної відповіді від ICANN.

- Висловлювалася думка, що проблеми виникли через кількість букв в домені – мовляв, їх повинно бути всього дві.

- У підсумкових документах за процедурою делегування доменів мовами різних країн відсутня норма по кількості букв. Більш того, в рамках Сеульського Комюніке Міжурядового консультативного комітету ICANN (GAC ICANN), прийнятої за підсумками зустрічі ICANN в Сеулі, був опублікований проект принципів для національних доменів на різних мовах (IDN ccTLD). У цьому Комюніке GAC говорить про те, що кількість букв у подібних доменах не може бути обмежена і їх вибір є виключно внутрішньою справою країни. Тільки сама країна знає, які символи або який домени найкращим чином її ідентифікує небудь найбільш логічне для використання в Інтернет, відображає традиції мови.

Як приклад можна навести перші задоволені з боку ICANN заявки на національні домени арабською мовою для Єгипту, Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів. Їх домени містять більше, ніж три символи і є повними назвами їхніх країн арабською мовою. Тому розмови про те, що існують якісь рекомендації по кількості букв – безпідставні.

Подібні вислови звучать і в Україні, наприклад, в дискусіях на сайті http://dotukr.com, який ми створили для обговорення процесів, пов’язаних з вибором домену УКР як офіційного кириличного домену для України.

- А як же рекомендації з використання «унікальних кириличних символів», про які говорив Андрій Воробйов з RU-CENTER?

- Я так само хочу навести приклад стосовно домену РФ, рішення про делегування якого вже прийняла ICANN. Буква «Ф» не є «унікальним кириличним символом», як вважає пан Воробйов, а є буквою грецького алфавіту. Саме з грецького алфавіту були запозичені букви в кирилицю ще за часів, що передують Кирилу і Мефодію. Швидше буква «Б», яка використовується болгарами в заявці на домен «БГ», є «більш» кириличної, ніж грецька «Ф».

- Але звідки-то пішли розмови про дві літери, тим більше, що зараз поширені саме дволітерні домени верхнього рівня?

- Це прояв «традиційності» мислення. Свого часу в ICANN була створена робоча група, окремі члени якої висловлювали свої приватні думки з приводу створення доменів на інших мовах, у тому числі дискутувалося питання про можливе обмеження розміру домену двома літерами. Однак згодом прийшли до висновку про неспроможність і нелогічності таких обмежень.

Всередині кожної мови є свої традиції. Взяти, наприклад, східні мови, де один ієрогліф може позначати ціле речення. Або, навпаки, арабські, де мало застосовуються скорочення. У нашій сучасній ментальності звично використання абревіатурою, «телеграфного» режиму передачі інформації, згадайте «тчк», «зпт» та інші подібні скорочення. Нашим користувачам цікавий очевидний, але короткий ідентифікатор в доменних іменах.

В українській мові склалася традиція використовувати ідентифікатор або скорочення «укр»: ці три літери найкращим і найбільш звичним для нас чином скорочують слово «Україна», зберігаючи очевидну належність саме до України. Ми повсюдно використовуємо цей ідентифікатор, наприклад, у добре відомих назвах – «Укртелеком», «Укрзалізниця» і т.п. А беручи до уваги, що історично в Україні склалося використання двох мов – української та російської, перед нами стояло завдання вибрати такий ідентифікатор, який був би очевидний з точки зору носіїв обох мов, не вимагав перемикання клавіатури, однаково відбивався і сприймався на двох мовах. З цієї точки зору – УКР є оптимальним варіантом. Ніякі варіанти типу «УА», «ЮА» не мають відношення до української або російської мови, а є лише «фонетичної транскрипцією» іноземної абревіатури «UA».

Однак, якщо б ми вирішили, що наш домен, як в арабських країнах, повинен містити повну назву країни, то мали б повне право запросити в якості офіційного інтернаціоналізувати домену в кирилиці повна назва країни «УКРАЇНА», проте така назва по різному пишеться українською та російською мовами.

Більше того, те, що ми подали заявку на домен УКР, не виключає в майбутньому відкриття домену з повною назвою країни – якщо, зрозуміло, в цьому буде інтерес усередині інтернет-спільноти в Україні. ICANN підтримує курс на розширення різноманіття кореневої системи доменних імен. Сьогодні будь-яка компанія, заплативши певний внесок в ICANN, може запитати домен верхнього рівня – якщо вона вважає, що такий домен може бути цікавий глобальному співтовариству або якійсь професійній, окремо взятій спільноті. Однак, в такому порядку не можуть використовуватися офіційні назви країн, бо тільки держава або уповноважена державою особа може офіційно запросити таку назву в якості домену верхнього рівня.

- Як Ви оцінюєте терміни задоволення нашої заявки?

- Я і зараз вважаю, що ми зможемо погодити процедурні питання з ICANN і очікую позитивного рішення в лютому-березні.

Джерело: http://it.imk.com.ua/info/interview/nam_nihto_ne_vidmovljav_v_otrimanni_domenu_ukr__ju_goncharuk

Дана угода була підписана завдяки нещодавно ухваленим рішенням корпорації про введення багатомовних доменних імен на мовах, відмінних від англійської.

“ЮНЕСКО була й залишається послідовним прихильником цього заходу. Інтернет повинен стати лінгвістично різноманітним, надаючи можливість всім мовним групам використовувати його унікальні можливості“, – заявила Генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова.

Нагадаємо, із 16 листопада розпочався прийом заявок від представників усіх країн і територій на нові коди арабською, російською, китайською та іншими мовами.

Джерело: http://it.imk.com.ua/info/news/junesko_podderzhala_vvedenije_mnogojazychnyh_domenov